1. Словник української мови в 11 томах

орнамент

ОРНА́МЕНТ, у, ч.

1. мист. Оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

Дуло [револьвера] було.. покрите багатим орнаментом (Фр., VI, 1951, 474);

Тарас Григорович обійшов.. мінарет, милуючись його.. вибагливими карнизами з кольорових кахлів, вкритих чітким геометричним орнаментом (Тулуб, В степу.., 1964, 51);

Опішнянський посуд з його прекрасним розписом, українським орнаментом можна зустріти на виставках (Цюпа, Україна.., 1960, 170).

2. перен. Елементи оздоблення мови, музичного твору і т. ін.

Словесний орнамент.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орнамент — орна́мент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. орнамент — (лат. оrnamentum — прикраса) елементи прикрашання. Словник стилістичних термінів
  3. орнамент — див. ОЗДОБА, ВІЗЕРУНОК. Словник синонімів Караванського
  4. орнамент — [орнамеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. орнамент — -у, ч. 1》 мист. Оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів. 2》 перен. Елементи оздоблення мови, музичного твору і т. ін. Словесний орнамент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. орнамент — Оздоба, окраса, див. прикраса Словник чужослів Павло Штепа
  7. орнамент — ОРНА́МЕНТ, у, ч. 1. мист. Візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів. Дуло [револьвера] було .. покрите багатим орнаментом (І. Франко); Тарас Григорович обійшов .. Словник української мови у 20 томах
  8. орнамент — орна́мент (від лат. ornamentum – оздоба, прикраса) 1. Візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів. 2. муз. Мелодійна прикраса. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. орнамент — Мотив або комплекс декоративних елементів у архітектурі, образотворчому і декоративно-ужитковому мистецтвах; розрізняють о.: геометричний, рослинний, тваринний, фігурний, шрифтовий, із символічними й магічними знаками. Універсальний словник-енциклопедія
  10. орнамент — Орнаме́нт, -ту; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. орнамент — (лат. — прикраса) Ритмічне чергування різноманітних зображень, які можуть бути великомасштабними і дрібномасштабними, стилізованими і натуралістичними, мати геометричне (наприклад, меандр), рослинне (акант, пальметка тощо) або інше походження... Архітектура і монументальне мистецтво