орнаментальний

ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, мист.

1. Прикм. до орна́мент.

Олесі доводилося малювати багато ескізів з безліччю орнаментальних мотивів (Вол., Озеро.., 1959, 114);

Частина художників зуміла включити орнаментальну творчість українських народних майстрів до оформлення книги і тим збагатити своє мистецтво (Укр. рад. граф., 1957, 121);

// Який є орнаментом.

Велика роль в художньому оформленні більшості килимів належить каймі. Найчастіше кайма — це широка орнаментальна смуга іншого, ніж центральне поле, кольору (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 112);

Орнаментальна картина для вишивки.

2. перен. Який має декоративний характер.

Вишня є.. красивою орнаментальною рослиною, а тому може бути широко використана для прикрашання парків тощо (Хлібороб Укр., 2, 1970, 30);

// Пишний, вишуканий (про стиль, мову і т. ін.).

Бальзак не намагається зробити змальовувану ним картину безпосередньо зримою, слово у Бальзака є комунікативним і орнаментальним (Рад. літ-во, 7, 1966, 43).