орлій
О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний.
Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі… (Шевч., І, 1963, 261);
— Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность [юність] моя. На коня, на коня! Нічого гаятись! (П. Куліш, Вибр., 1969, 154).
Словник української мови (СУМ-11)