орлій
ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. середнього зросту, з орлиним профілем (Т. Масенко); Не чула (гора) людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський); І в мужнім серці (С. Разіна) орлій гнів вулканом спалахнув (В. Гончаренко); Ой, коли б мені, мила, Та орловії крила (пісня); Клекіт орлячий, а крик гороб'ячий (прислів'я); Вірляча зіркість.
Словник синонімів української мови