орудування —
ору́дування іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
орудування —
-я, с., розм. Дія за знач. орудувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
орудування —
ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. – Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню [орудуванні] пером (О. Маковей); Кожна робота його [Славенка] .. давала приклад блискучого орудування методою (В. Підмогильний).
Словник української мови у 20 томах
орудування —
ОРУ́ДУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ору́дувати. — Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (Мак., Вибр., 1954, 7).
Словник української мови в 11 томах