осиковий

Осиковий, -а, -е

Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.

Значення в інших словниках

1. осиковий — оси́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. осиковий — -а, -е. Прикм. до осика. || Який складається з осик. || Зробл. з осики, осикового дерева. Осикове кілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осиковий — ОСИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до оси́ка. Козячий кожух, осикові дрова, – готова біда (Номис); Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (М. Стельмах); * У порівн. Пан Мілько затрусився, як осиковий лист восени (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. осиковий — вбива́ти / вби́ти оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого. Покінчити з ким-, чим-небудь. Є в О. Підсухи поема “Похорон бюрократа”... Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону.  Фразеологічний словник української мови
5. осиковий — ОСИ́КОВИЙ, ОСИ́НОВИЙ рідше, ТРЕПЕ́ТОВИЙ діал. Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (М. Стельмах); — Ми йому дамо каші, — шепнув він Андрієві, багатозначно стискуючи осинового дрюка (М. Трублаїні); Я тремтів, мов трепетовий лист (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. осиковий — ОСИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до оси́ка. Козячий кожух, осикові дрова, — готова біда (Номис, 1864, № 8110); Над водою гірко і п’янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (Стельмах, І, 1962, 455); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах