осина —
Оси́на, оссина́: — вигук прокляття, пов'язаний з міфологічними уявленнями про властивості дерева осики в боротьбі з нечистою силою [52]
Словник з творів Івана Франка
осина —
оси́на іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
осина —
-и, ж., рідко. Те саме, що осика.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осина —
ОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оси́ка. А щоб ти на осині повісився! (Номис); Нехай йому осина (Номис); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. – Тьфу, осина тобі, маро! – погадав я собі (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
осина —
ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В.
Словник синонімів української мови
осина —
ОСИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оси́ка. Нехай йому осина (Номис, 1864, № 5122); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (Фр., II, 1950, 41).
Словник української мови в 11 томах