осміляти

Осміля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. осмі́лити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.

Значення в інших словниках

1. осміляти — осміля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осміляти — див. осмілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осміляти — ОСМІЛЯ́ТИ див. осмі́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. осміляти — ОСМІЛЯ́ТИ див. осмі́лювати.  Словник української мови в 11 томах