осмілятися

Осміля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл.

1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у.

2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. І. 115.

Значення в інших словниках

1. осмілятися — осміля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осмілятися — див. наважуватися  Словник синонімів Вусика
3. осмілятися — див. осмілюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осмілятися — ОСМІЛЯ́ТИСЯ див. осмі́люватися.  Словник української мови у 20 томах
5. осмілятися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
6. осмілятися — ОСМІЛЯ́ТИСЯ див. осмі́люватися.  Словник української мови в 11 томах