остигати
Остигати, -гаю, -єш
сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.
1) Остынуть.
2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Словник української мови ГрінченкаОстигати, -гаю, -єш
сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.
1) Остынуть.
2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Словник української мови Грінченка