1. Словник української мови Грінченка

остигати

Остигати, -гаю, -єш

сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.

1) Остынуть.

2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остигати — остига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. остигати — Вистигати, холонути, охолоджуватися, вихолоджуватися, холодіти, вихолоняти; (- запал) спадати; П. заспокоюватися, вгамовуватися, р. простигати. Словник синонімів Караванського
  3. остигати — -аю, -аєш, недок., остигнути і остигти, -гну, -гнеш; мин. ч. остиг, -ла, -ло; док. 1》 тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. 2》 тільки 3 ос., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. остигати — ОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ГНУТИ, ОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. ости́г, ла, ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Словник української мови у 20 томах
  5. остигати — ОХОЛО́НУТИ (втратити інтерес до кого-, чого-небудь), ПРОХОЛО́НУТИ (ПРОХОЛО́ТИ), РОЗХОЛОДИ́ТИСЯ, ОСТИ́ГНУТИ (ОСТИ́ГТИ), ОХОЛОДІ́ТИ розм. — Недок.: холо́нути, розхоло́джуватися, остига́ти. Словник синонімів української мови
  6. остигати — Остига́ти, -га́ю, -га́єш; ости́гти і ости́гнути, ости́гну, -гнеш; ости́г, -ти́гла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. остигати — ОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ГНУТИ і ОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. ости́г, ла, ло; док. 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Словник української мови в 11 томах