остивно

Ости́вно, -на

с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остивно — -а, с., зах. Дерев'яний держак остеня. Великий тлумачний словник сучасної мови