остивно

ости́вно

-а, с., зах.

Дерев'яний держак остеня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остивно — Ости́вно, -на с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223. Словник української мови Грінченка