Словник української мови Грінченка

острашка

Острашка, -ки

ж.

1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск.

2) Острастка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. острашка — остра́шка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. острашка — -и, ж., розм. 1》 Почуття страху; побоювання, настрашка. 2》 Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. острашка — Погроза, загроза, заляк, нахвалка, див. терор, страшити, пристрашка, боязнь  Словник чужослів Павло Штепа
  4. острашка — ОСТРА́ШКА, и, ж., розм. 1. Почуття страху; побоювання, настрашка. А коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Ю. Мушкетик). 2. Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.  Словник української мови у 20 томах
  5. острашка — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.  Словник синонімів української мови
  6. острашка — ОСТРА́ШКА, и, ж., розм. 1. Почуття страху; побоювання, настрашка. А коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Мушк., Чорний хліб, 1960, 162). 2. Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.  Словник української мови в 11 томах