острашка

ОСТРА́ШКА, и, ж., розм.

1. Почуття страху; побоювання, настрашка.

А коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Ю. Мушкетик).

2. Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.

І враз ожив, заграв орган, і для острашки в той же мент ударив кулемет (І. Гончаренко);

Для острашки він стукав кулаком по столу (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. острашка — остра́шка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. острашка — -и, ж., розм. 1》 Почуття страху; побоювання, настрашка. 2》 Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. острашка — Погроза, загроза, заляк, нахвалка, див. терор, страшити, пристрашка, боязнь  Словник чужослів Павло Штепа
4. острашка — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.  Словник синонімів української мови
5. острашка — ОСТРА́ШКА, и, ж., розм. 1. Почуття страху; побоювання, настрашка. А коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Мушк., Чорний хліб, 1960, 162). 2. Погрозливе попередження, що викликає почуття страху; погроза страхом.  Словник української мови в 11 томах
6. острашка — Острашка, -ки ж. 1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск. 2) Острастка.  Словник української мови Грінченка