острева

ОСТРЕВА́, и́, ж., діал.

Зрізана верхівка дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи.

Збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню, а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остревах (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. острева — -и, ж., діал. Закріплена вертикально на поверхні землі верхня частина стовбура дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. острева — ОСТРЕВА́, и́, ж., діал. Закріплена вертикально на поверхні землі верхня частина стовбура дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи. Збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню, а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остревах (Коцюб., II, 1955, 307).  Словник української мови в 11 томах
3. острева — Острева, -ви ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ. Шух. I. 166. 170.  Словник української мови Грінченка