осудок
Осудок, -дку
м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Словник української мови ГрінченкаОсудок, -дку
м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Словник української мови Грінченка