отетеріти

Отете́ріти, -рію, -єш

гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.

Значення в інших словниках

1. отетеріти — отетері́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. отетеріти — див. ОСТОВП ІТИ.  Словник синонімів Караванського
3. отетеріти — -ію, -ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. отетеріти — ОТЕТЕРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Одного разу .. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки .. Аж їде пан Каньовський ..  Словник української мови у 20 томах
5. отетеріти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. отетеріти — Отете́ріти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. отетеріти — ОТЕТЕРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Одного разу.. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки.. Аж їде пан Каньовський..  Словник української мови в 11 томах