отруби

Отруби, -бів

мн. — пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.

Значення в інших словниках

1. отруби — О́труби, мн Висівки. Щодо вартости поживної отруби житні від пшеничних майже нічим не ріжнять ся (Товариш, 1908, 271) // пол. otręby — висівки; рос. отруби — висівки.  Українська літературна мова на Буковині
2. отруби — Висівки, гриз  Словник чужослів Павло Штепа