1. Словник української мови Грінченка

отруби

Отруби, -бів

мн. — пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруби — О́труби, мн Висівки. Щодо вартости поживної отруби житні від пшеничних майже нічим не ріжнять ся (Товариш, 1908, 271) // пол. otręby — висівки; рос. отруби — висівки. Українська літературна мова на Буковині
  2. отруби — Висівки, гриз Словник чужослів Павло Штепа