отруби

О́труби, мн Висівки. Щодо вартости поживної отруби житні від пшеничних майже нічим не ріжнять ся (Товариш, 1908, 271)

// пол. otręby — висівки; рос. отруби — висівки.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруби — Висівки, гриз Словник чужослів Павло Штепа
  2. отруби — Отруби, -бів мн. — пилині. Опилки. Вх. Зн. 45. Словник української мови Грінченка