отягчити

Отягча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.

Значення в інших словниках

1. отягчити — отягчи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отягчити — див. отягчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти.  Словник української мови в 11 томах