1. Словник української мови Грінченка

отягчити

Отягча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отягчити — отягчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отягчити — див. отягчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти. Словник української мови в 11 томах