отягчити
отягчи́ти
див. отягчати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отягчити — отягчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти. Словник української мови у 20 томах
- отягчити — ОТЯГЧИ́ТИ див. отягча́ти. Словник української мови в 11 томах
- отягчити — Отягча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521. Словник української мови Грінченка