Словник української мови Грінченка

отік

Отік, отоку

м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. отік — отоку, ч., зах. Гній з нариву.  Великий тлумачний словник сучасної мови