отік

Отік, отоку

м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отік — отоку, ч., зах. Гній з нариву. Великий тлумачний словник сучасної мови