отік

оті́к

отоку, ч., зах.

Гній з нариву.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отік — Отік, отоку м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445. Словник української мови Грінченка