палахкотіти
Палахкоті́ти, -чу́, -тиш
гл.
1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у.
2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Словник української мови Грінченка