палахкотіти

(нерівним світлом) горіти, (іскрами) блискотіти, палати; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти; палахкотати, палахтіти.

Значення в інших словниках

1. палахкотіти — палахкоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. палахкотіти — див. горіти; сердитися  Словник синонімів Вусика
3. палахкотіти — [палахкоут’ітие] -котит'  Орфоепічний словник української мови
4. палахкотіти — -кочу, -котиш і палахкотати, -кочу, -кочеш, недок. 1》 Горіти, знищуючись у вогні. || Горіти, даючи яскраве, нерівне світло. || безос. 2》 чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. палахкотіти — ПАЛАХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш і ПАЛАХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, недок. 1. Горіти, знищуючись у вогні. Палахкотіли уночі фільварки польських дідичів, Осадників затишні вілли – То виливали, як уміли, Покривджені пекучий гнів (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. палахкотіти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (про очі, погляд — світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), БЛИСТІ́ТИ рідко, ГОРІ́ТИ підсил., ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛАХКОТІ́ТИ (ПАЛАХКОТА́ТИ) підсил.; СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. палахкотіти — Палахкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -тя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. палахкотіти — ПАЛАХКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш і ПАЛАХКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, недок. 1. Горіти, знищуючись у вогні. Палахкотіли уночі фільварки польських дідичів, Осадників затишні вілли — То виливали, як уміли, Покривджені пекучий гнів (Забашта, Калин.  Словник української мови в 11 томах
9. палахкотіти — Палахкоті́ти, -чу́, -тиш гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.  Словник української мови Грінченка