палочка

Палка, -ки

ж.

1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.

2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).

3) Стебель безъ колоса. ум. палочка.

Значення в інших словниках

1. палочка — па́лочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови