палочка

Палка, -ки

ж.

1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967.

2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).

3) Стебель безъ колоса. ум. палочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me