палко
Палко
нар.
1) Горюче, жарко. Дрова горять палко.
2) Вспыльчиво.
3) Пылко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палко — па́лко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- палко — Присл. до палкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палко — ПА́ЛКО. Присл. до палки́й. В згадках знову давнину тривожим, Як стрілись вперше з вчителем своїм, Бо серце вчителя на сонце схоже – Воно одне, а світить палко всім (М. Гірник); Світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко... (П. Словник української мови у 20 томах
- палко — Па́лко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палко — ПА́ЛКО. Присл. до палки́й. В згадках знову давнину тривожим, Як стрілись вперше з вчителем своїм, Бо серце вчителя на сонце схоже — Воно одне, а світить палко всім (Гірник, Стартують.. Словник української мови в 11 томах