палко

Палко

нар.

1) Горюче, жарко. Дрова горять палко.

2) Вспыльчиво.

3) Пылко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палко — па́лко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. палко — Присл. до палкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палко — ПА́ЛКО. Присл. до палки́й. В згадках знову давнину тривожим, Як стрілись вперше з вчителем своїм, Бо серце вчителя на сонце схоже – Воно одне, а світить палко всім (М. Гірник); Світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко... (П. Словник української мови у 20 томах
  4. палко — Па́лко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. палко — ПА́ЛКО. Присл. до палки́й. В згадках знову давнину тривожим, Як стрілись вперше з вчителем своїм, Бо серце вчителя на сонце схоже — Воно одне, а світить палко всім (Гірник, Стартують.. Словник української мови в 11 томах