Значення в інших словниках
-
палітра —
палі́тра 1 іменник жіночого роду дощечка, пластинка для розтирання фарби палі́тра 2 іменник жіночого роду сукупність виражальних засобів
Орфографічний словник української мови
-
палітра —
(таця з фарбами) г. палета; (мистецька) П. засоби.
Словник синонімів Караванського
-
палітра —
-и, ж. 1》 Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
палітра —
ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі...
Словник української мови у 20 томах
-
палітра —
(-и) ж.; мол.; жарт. Півлітрова пляшка горілки.
Словник жарґонної лексики української мови
-
палітра —
палі́тра (франц. palette, від італ. paletta – лопатка) 1. Невелика чотирикутна або овальна дошка з дерева, фарфору, на якій художник змішує фарби під час роботи. 2. Перелік колірних сполучень, властивих живописові того чи іншого художника або картині. 3. Переносно – сукупність засобів у творчості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
палітра —
Пластинка з твердого матеріалу (переважно дерева), служить художникові для розчинення і змішування фарб.
Універсальний словник-енциклопедія
-
палітра —
Палі́тра, -ри; -лі́три, -лі́тр
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
палітра —
ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі, набирає красок і починає малювати на дощечці (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах