(таця з фарбами) г. палета; (мистецька) П. засоби.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
палітра —
палі́тра 1 іменник жіночого роду дощечка, пластинка для розтирання фарби палі́тра 2 іменник жіночого роду сукупність виражальних засобів
Орфографічний словник української мови
палітра —
-и, ж. 1》 Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палітра —
ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі...
Словник української мови у 20 томах
палітра —
(-и) ж.; мол.; жарт. Півлітрова пляшка горілки.
Словник жарґонної лексики української мови
палітра —
палі́тра (франц. palette, від італ. paletta – лопатка) 1. Невелика чотирикутна або овальна дошка з дерева, фарфору, на якій художник змішує фарби під час роботи. 2. Перелік колірних сполучень, властивих живописові того чи іншого художника або картині. 3. Переносно – сукупність засобів у творчості.
Словник іншомовних слів Мельничука
палітра —
Пластинка з твердого матеріалу (переважно дерева), служить художникові для розчинення і змішування фарб.
Універсальний словник-енциклопедія
палітра —
ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі, набирає красок і починає малювати на дощечці (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
палітра —
Палітра, -ри ж. Палитра. Кв. І. 127.
Словник української мови Грінченка