панівка

Панівка, -ки

ж.

1) Полка въ ружьѣ.

2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.

3) Противень. Хотин. у.

Значення в інших словниках

1. панівка — пані́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. панівка — -и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. іст. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівні]!.. Уже й злякалися! (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
4. панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять… — пшик порох на пановці [панівні]!.. У же й злякалися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185).  Словник української мови в 11 томах