панівка

ПАНІ́ВКА, и, ж.

іст. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох.

Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівні]!.. Уже й злякалися! (П. Гулак-Артемовський).

Значення в інших словниках

1. панівка — пані́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. панівка — -и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять… — пшик порох на пановці [панівні]!.. У же й злякалися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185).  Словник української мови в 11 томах
4. панівка — Панівка, -ки ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.  Словник української мови Грінченка