паровий

Парови́й, -а́, -е́

1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз.

2) Паровой. Парові млини.

Значення в інших словниках

1. паровий — парови́й 1 прикметник від: пар — рілля парови́й 2 прикметник від: пара — газ  Орфографічний словник української мови
2. паровий — [паровий] м. (на) -вому/-роув'ім, мн. -роув'і  Орфоепічний словник української мови
3. паровий — -а, -е. 1》 Прикм. до пара II 1). Парова сила. || Який служить для одержання, скупчення пари. || Якому надає руху сила пари. || Який використовує тепло пари. Парова машина — тепловий двигун, у якому енергія водяної пари перетворюється на механічну енергію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. паровий — ПАРОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до па́ра² 1. Парова сила; // Який служить для одержання, скупчення пари. У топці парового казана палали сухі дрова (С. Чорнобривець); // Який приводиться до дії силою пари.  Словник української мови у 20 томах
5. паровий — Парови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. паровий — ПАРОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до па́ра²1. Парова сила; // Який служить для одержання, скупчення пари. У топці парового казана палали сухі дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); // Який приводиться до дії силою пари.  Словник української мови в 11 томах