паскудити
Паскудити, -джу, -диш
гл.
1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч.
2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном.
3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Словник української мови Грінченка