пастушок —
[пастушок] -шка, м. (на) -шков'і/ -шку, мн. -шки, -шк'іў
Орфоепічний словник української мови
пастушок —
I -шка, ч. Зменш.-пестл. до пастух. II -шка, ч. Невеличка пташка ряду пастушкоподібних, яка живе в країнах з помірним і тропічним кліматом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пастушок —
ПАСТУШО́К¹, шка́, ч. Зменш.-пестл. до пасту́х. Враз чути крик... Біжать хлоп'ята-діти, То – пастушки... Їм спека півбіди! (Б. Грінченко); І справді: крім корів і пастушків, що сонно поглядали на мене, я нікого поблизу не побачив (М.
Словник української мови у 20 томах
пастушок —
ПАСТУШО́К¹, шка́, ч. Зменш.-пестл. до пасту́х. Враз чути крик… Біжать хлоп’ята-діти, То — пастушки… Їм спека півбіди! (Гр., І, 1963, 110); За селом на толоці пастушки пасли кілька корів (Сміл., Сашко, 1957, 145). ПАСТУШО́К², шка́...
Словник української мови в 11 томах