певний
Пе́вний, -а, -е
1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46.
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Словник української мови Грінченка