певний

Не кажи гоц, поки не перескочиш.

Не хвались наперед нічим, поки діло не скінчене.

Нічого нема певного в цім житті, лиш податок і смерть.

За податок відвічає майно, а смерти ніяк не оминути.

Значення в інших словниках

1. Певний — Пе́вний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. певний — (крок) твердий, чіткий; (факт) достеменний, безсумнівний, вірогідний; (день) визначений; (за кого) спокійний, впевнений; (чоловік) вірний, надійний, незрадливий; (успіх) ґарантований, забезпечений; (крах) неминучий; (час) якийсь, деякий.  Словник синонімів Караванського
3. певний — див. вірний  Словник синонімів Вусика
4. певний — -а, -е. 1》 Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2》 Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3》 Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. певний — ПЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). Її рухи були певні, а очі темно-сині, .. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (О. Кобилянська); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
6. певний — пе́вний надійний, випробуваний, незрадливий (м, ср, ст): Цей чоловік цілком певний, можете йому довіряти (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. певний — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?...  Фразеологічний словник української мови
8. певний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М.  Словник синонімів української мови
9. певний — Пе́вний, -на, -не кого, чого; в кому, в чому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. певний — ПЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) Її рухи були певні, а очі темно-сині,.. та які ж ліниві і на вид холодні!.. (Коб., І, 1956, 441); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (Сос.  Словник української мови в 11 томах
11. певний — Пе́вний, -а, -е 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе.  Словник української мови Грінченка