Словник української мови Грінченка

переважати

Переважа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл.

1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22.

2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив.

3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. н. п. Правда кривду переважить. Ном. Не переважить його Ворог. К. Псал. 206.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. переважати — (показати перевагу над чимсь) перевершувати, перевищувати, (силою вияву) пересилювати.  Словник синонімів Полюги
  2. переважати — переважа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. переважати — Мати перевагу, перевершувати, перевищувати; (вагою) переважувати, перетягати; (у свідомості) домінувати, превалювати; (силою) пересилювати; п-к -АЮЧИЙ, шо переважає, найпоширеніший, більший числом, значно більший, панівний.  Словник синонімів Караванського
  4. переважати — див. перевищувати  Словник синонімів Вусика
  5. переважати — [пеиреиважатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
  6. переважати — -аю, -аєш, недок., переважити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. і без додатка. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. 2》 тільки недок., неперех. Мати кількісну перевагу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. переважати — ПЕРЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. ким – чим і без дод. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь.  Словник української мови у 20 томах
  8. переважати — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  9. переважати — Переважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, -жа́ють  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)