перегнітити

Перегніти́ти, -гнічу, -тиш

гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. перегнітити — перегніти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перегнітити — ПЕРЕГНІТИ́ТИ див. перегні́чувати.  Словник української мови у 20 томах