передача — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

передача — переда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
передача — (етером) трансляція, пересилання; (тюремна) пакунок; (у механізмах) трансмісія; (дія) передавання; (справ, кому) перебрання ким. Словник синонімів Караванського
передача — -і, ж. 1》 Дія за знач. передавати, передати. Передача векселя — а) перенесення права власності на вексель; б) вручення векселя як речі після його складання або здійснення на ньому яких-небудь надписів. Великий тлумачний словник сучасної мови
передача — ПЕРЕДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. передава́ти¹, переда́ти. Передача чергування. 2. Те, що передають по радіо, телевізору. Стара Дорошенчиха, що уважніше за всіх у радгоспі слухала передачі радіо.., першою почула і про ці океанські випроби (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
передача — I механізм для передавання руху від ведучого до веденого валу з одночасною зміною швидкості чи обертового моменту; відношення кутових швидкостей валів наз. Універсальний словник-енциклопедія
передача — ПЕРЕДА́ЧА спорт. (м'яча, шайби тощо), ПАС. Кілька точних передач — і м'яч у сітці. Гол здебільшого стає наслідком продуманого й красивого маневру, тонкого, несподіваного пасу (з газети). Словник синонімів української мови
передача — Переда́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
передача — ПЕРЕДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. передава́ти, переда́ти. Пиши на адресу Тарасову — на університет, студенту — для передачі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах