передача

ПЕРЕДА́ЧА, і, ж.

1. Дія за знач. передава́ти¹, переда́ти.

Передача чергування.

2. Те, що передають по радіо, телевізору.

Стара Дорошенчиха, що уважніше за всіх у радгоспі слухала передачі радіо.., першою почула і про ці океанські випроби (О. Гончар).

3. Те, що призначене для передавання в лікарню або тюрму.

Вона принесла Іванові передачу – шматок хліба і троє яєць (С. Чорнобривець).

4. Механізм, що передає рух від однієї частини машини, пристрою до іншої.

В минулому столітті металообробні верстати приводилися в рух від парових машин за допомогою великої кількості пасових передач (з наук.-попул. літ.);

// Обладнання, яке передає струм на відстань.

Лінії високовольтної передачі.

5. розм. Зайвина в тому, що дають кому-небудь.

Лучче [краще] п'ятак передачі, аби до вдачі (Номис).

(1) Худо́жня переда́ча (радіопереда́ча) – трансляція творів мистецтва (по радіо).

Внаслідок впливу кіно, художніх радіопередач, телебачення збагатилося життя й самого театру, не кажучи вже про драму як рід поетичного мистецтва (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Гіпо́їдна переда́ча, техн. – зубчасто-гвинтова передача, у якій вісь меншого колеса зміщена відносно осі більшого.

Для автомобілів, які мають так звані гіпоїдні передачі, слід застосовувати спеціальне мащення (із журн.);

(3) Карда́нна переда́ча – механізм, що передає обертання від коробки передач автомобіля, трактора і т. ін. до задньої осі.

Карданна передача служить для з'єднання валів коробки передач та головної передачі, осі яких розміщені під певним кутом, величина якого під час руху автомобіля змінюється (з навч. літ.);

Коро́бка шви́дкостей (переда́ч) див. коро́бка;

Протоко́л передава́ння да́них див. протоко́л;

(4) Черв'я́чна переда́ча – механізм, що передає обертання між перехресними валами за допомогою черв'яка (на ведучому валі) і зубчастого колеса (на веденому валі).

Зубчасті й черв'ячні передачі відіграють винятково важливу роль у машинобудуванні (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. передача — переда́ча іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. передача — (етером) трансляція, пересилання; (тюремна) пакунок; (у механізмах) трансмісія; (дія) передавання; (справ, кому) перебрання ким.  Словник синонімів Караванського
3. передача — -і, ж. 1》 Дія за знач. передавати, передати. Передача векселя — а) перенесення права власності на вексель; б) вручення векселя як речі після його складання або здійснення на ньому яких-небудь надписів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передача — I механізм для передавання руху від ведучого до веденого валу з одночасною зміною швидкості чи обертового моменту; відношення кутових швидкостей валів наз.  Універсальний словник-енциклопедія
5. передача — ПЕРЕДА́ЧА спорт. (м'яча, шайби тощо), ПАС. Кілька точних передач — і м'яч у сітці. Гол здебільшого стає наслідком продуманого й красивого маневру, тонкого, несподіваного пасу (з газети).  Словник синонімів української мови
6. передача — Переда́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. передача — ПЕРЕДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. передава́ти, переда́ти. Пиши на адресу Тарасову — на університет, студенту — для передачі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. передача — Передача, -чі ж. Передача.  Словник української мови Грінченка