передзвонити

Передзвонити, -ню́, -ниш

гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.

Значення в інших словниках

1. передзвонити — передзвони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передзвонити — див. передзвонювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передзвонити — ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ див. передзво́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. передзвонити — ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ див. передзво́нювати.  Словник української мови в 11 томах