передовництво

Передовни́цтво, -ва

с. 1. Начальствованіе, предводительствованіе.

2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.

Значення в інших словниках

1. передовництво — -а, с., заст. 1》 Керування, порядкування. 2》 збірн. Керівництво, провід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. передовництво — ПЕРЕДОВНИ́ЦТВО, а, с., рідко. 1. Керування, очолювання. Передовництво металургійного комбінату. 2. збірн. Керівництво, особи, що йдуть попереду.  Словник української мови у 20 томах