передовництво
ПЕРЕДОВНИ́ЦТВО, а, с., рідко.
1. Керування, очолювання.
Передовництво металургійного комбінату.
2. збірн. Керівництво, особи, що йдуть попереду.
Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковного політичного, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)