перекушувати

Перекушувати, -шую, -єш

сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл.

1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70.

2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи. Грин. II. 274.

Значення в інших словниках

1. перекушувати — переку́шувати 1 дієслово недоконаного виду розкушувати на дві частини переку́шувати 2 дієслово недоконаного виду їсти небагато, нашвидкуруч розм.  Орфографічний словник української мови
2. перекушувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. перекушувати — I -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. || Прокушувати наскрізь. II -ую, -уєш, недок., перекусити, -ушу, -усиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекушувати — 1. підснідувати, підснідати, підобідувати, підобідати, підвечерювати, підвечерити, підвечіркувати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, див. підкріплюватися 2. це зубами  Словник чужослів Павло Штепа
5. перекушувати — ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що. 1. Кусаючи, розділяти на дві частини. В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. перекушувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. перекушувати — ПЕРЕКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Хотк.  Словник української мови в 11 томах