перелютувати

Перелютува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Перезлиться.

2) Перепаять.

Значення в інших словниках

1. перелютувати — перелютува́ти 1 дієслово доконаного виду перестати виявляти хижацтво, злість перелютува́ти 2 дієслово доконаного виду паяти ще раз, по-іншому чи багато чогось рідко  Орфографічний словник української мови
2. перелютувати — I -ую, -уєш, док. Перестати лютувати (див. лютувати I). || перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). II -ую, -уєш, док., перех., заст. 1》 Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 Лютувати, паяти все чи багато чого-небудь, одне за одним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перелютувати — ПЕРЕЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Перестати лютувати (див. лютува́ти¹). Бригадирка перелютувала й заспокоїлась; // перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (В.  Словник української мови у 20 томах
4. перелютувати — ПЕРЕЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Перестати лютувати ( див. лютувати¹); // перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (Логв., Давні рани, 1961, 5).  Словник української мови в 11 томах